Le Format Normandie

Ce 9 décembre au palais de l’Elysée a eu lieu la rencontre entre quatre pays que sont la Russie, l’Ukraine, l’Allemagne et la France, que l’on appelle « Le Format Normandie » en vue de de régler le problème du Donbass, et qui a donné les accords de Minsk. Malheureusement là aussi, la Crimée ne fut pas évoquée dans les négociations, sauf au moment de la conférence de presse le président Zelensky a déclaré que le Donbass et la Crimée sont des territoires ukrainiens.

La dernière rencontre a eu lieu, il y a 3 ans à Berlin le 16 octobre, l’alternance du pouvoir en France et en Ukraine ont permis cette nouvelle rencontre. Ce n’était plus François Hollande et Petro Porochenko, mais Emmanuel Macron et Volodymyr Zelensky, les deux autres interlocuteurs sont restés les mêmes, il s’agit d’Angela Merkel et Vladimir Poutine.

Suite à six heures de pourparlers, tard dans la soirée au Palais de l’Elysée vers minuit, une conférence de presse fut faite sous la présidence du président Emmanuel Macron, intervention des chefs d’états avec des réponses aux questions des journalistes. La délégation ukrainienne outre le président, comptait 13 personnes. Concrètement, deux décisions doivent être appliqués jusqu’à la fin du mois de décembre. Un échange de prisonniers dans lequel soixante- douze détenus ukrainiens doivent  être libérés d’ici fin décembre, et un cessez le feu doit être établi aussi.

Les deux grandes divergences entre Poutine et Zelensky sont sur les élections qui devraient se dérouler dans le Donbass, et sur  le départ des forces armées. Le président ukrainien rappelle que l’Ukraine est selon sa constitution un état unitaire, et par conséquent, il n’est pas question d’établir un état fédéral en Ukraine. De même, les élections locales ne pourront se dérouler, qu’après le départ des troupes  russes et de leurs acolytes du territoire ukrainien, le contrôle du territoire et de  la frontière se fera sous la responsabilité de l’administration ukrainienne avec le contrôle de l’OSCE (Organisation pour la Sécurité Européenne)…Par contre, pour le président russe, les élections locales doivent se dérouler avant le départ des troupes armées, et selon lui des contacts devront être pris entre Kyiv et les représentants de républiques autoproclamés de Donetsk et de Louhansk pour l’établissement d’un statut spécial pour cette région, qui précéderaient ces élections locales…

Il est vrai, que le plan Steinmayer prévoit  un statut spécial pour le Donbass, et effectivement les Accords de Minsk dont il est issu, avaient prévu « le départ des forces et groupes armées » et cela devrait se faire avant les élections locales. Ces accords de Minsk ont été signés en 2015 par les quatre parties en présence dont le président Petro Porochenko pour l’Ukraine. Aujourd’hui, l’ancien président se déclare contre les accords de Minsk, mais il justifie sa signature par le fait que l’Ukraine, après la « Révolution de la Dignité » était aux abois, ne possédant pas d’armée digne de ce nom, et pour éviter une invasion russe massive, elle ne pouvait que signer ces accords…Aujourd’hui, même pour la chancelière Merkel, les termes de ces  accords sont « trop rigides », il convient pour elle de les assouplir afin de les rendre applicables.

Les parties en présence se sont convenus de se revoir quatre mois après à Berlin, outre cette rencontre à quatre, « des rencontres à deux » se sont aussi déroulées, dont celle de Poutine et de Zelensky… De notre point de vue, les accords de Minsk ont été globalement positifs pour l’Ukraine dans le passé. Elles ont permis les sanctions économiques contre la Russie, abandonné les accords de Minsk simplement, reviendrait aussi d’abandonner les sanctions, qui ont été faites contre la Russie de la part des Etats occidentaux pour protester justement contre le non-respect de ces accords Maintenant, avec la situation présente il est clair que ces accords doivent être profondément modifiés, et cela dans l’intérêt de l’Ukraine avant tout, sinon elle sera menacée dans son indépendance. En clair : si un Donbass avec un statut spécial est créé, ce serait un « cheval de Troie » de Moscou pour empêcher l’Ukraine d’aller vers l’Union Européenne et vers l’OTAN, donc permettrait à Moscou d’établir sa zone d’influence et sa domination. D’où l’enjeu de l’Ukraine de ne pas franchir cette « ligne rouge ».

                                                              Нормандський формат

Цього грудня в Єлисейському палаці відбулася зустріч чотирьох країн, це Росія, Україна, Німеччина та Франція, яку ми називаємо "Нормандським форматом", щоб вирішити проблему донбаського конфлікту. На жаль, там також про переговори про Крим не згадували, за винятком того, що під час пресової конференції  президент Зеленськийзаявив, що Донбас та Крим - це українські території.

Остання зустріч відбулася 3 роки тому в Берліні 16 жовтня, зміни влади у Франції та Україні дозволило цю нову зустріч. Це вже не Франсуа Олланд та Петро Порошенко, а Еммануель Макрон та Володимир Зеленський, a двоє інші співрозмовників залишилися тими самими, то є Ангела Меркель та Володимир Путiн.

Після шість годин переговорів, пізно вечорі Палаці де Ельсее, близько півночі відбулася прес-конференція під головуванням президента Еммануеля Макрона, виступи глав держав з відповідями на запитання журналістів. До складу української делегації, крім президента, входило 13 осіб. Конкретно, два рішення мають бути застосовані до кінця грудня. Обмін полоненими, в яких до кінця грудня, повинні бути звільнені сімдесят два українських полонених, теж має бути встановлено припинення вогню.

Дві великі розбіжності між Путіним та Зеленським - про вибори, які мають відбутися на Донбасі, і про відхід збройних сил. Президент України нагадує, що Україна за своєю конституцією є унітарною державою, а отже, про створення федеративної держави в Україні не йдеться. Аналогічно, місцеві вибори не можуть проходити, тільки після виходу російських військ та їх полководців з української території , контроль за територією та кордоном буде відповідати українській адміністрації з контролем ОБСЄ (Організація європейської безпеки) ... З іншого боку, для президента Росії місцеві вибори повинні бути проведені до відходу збройних військ, і за його словами, доведеться налагоджувати контакти між Києвом та представниками самопроголошених республік Донецька та Луганська для встановлення спеціального статусу цього регіону, який би був застосовиним перед місцевими виборами...

Це правда, що план Штайнмаєра передбачає особливий статус для Донбасу, і справді Мінські угоди, з яких він виник, передбачав "відхід збройних силь та груп", і це слід робити до місцевих виборів. Ці мінські угоди були підписані у 2015 році чотирима сторонами, включаючи президента Петра Порошенка для України. Сьогодні колишній президент заявляє проти мінських домовленостей, але він виправдовує свій підпис тим, що Україна після "Революції  Гідності" опинилася в тяжкому становищі, просто не існувало армії, і щоб уникнути масового російського вторгнення, вона могла лише тільки підписати ці угоди ... Сьогодні, навіть для канцлерки Меркель, умови цих угод є "занадто жорсткими", до неї належить пом'якшити їх, й їх достосувати.

Залучені сторони домовилися про зустріч знову через чотири місяці у Берліні, окрім цієї чотиристоронньої зустрічі, відбулися також "зустрічі на двох", у тому числі з Путіним та Зеленським ... З нашої точки зору, Mінські угоди в минулому загалом був позитивним для України. Вони дозволили економічні санкції проти Росії… просто відмовитися від Мінських домовленостей, це теж означатиме відмову від санкцій, які були введені проти Росії із боку західних держав, щоб протестувати проти недотримання цих угод. З нинішньої ситуації зрозуміло, що ці угоди повинні бути глибоко змінені, і це в першу чергу в інтересах України, інакше це загрожує її незалежності. Зрозуміло: якщо створити Донбас зі спеціальним статусом, це було б "троянський кінь" Москви, щоб перешкодити Україні вступити до Європейського Союзу та до НАТО, це дозволило так Москві розширити свій впив та контролу. Звідси важливо для України не переходити цю "червону лінію".