Pour des politiques de la nouvelle génération.

Le 7 février la commission électorale en Ukraine a validé 44 candidats sur les 90 qui se sont présentés pour les élections présidentielles du 31 mars. Il est positif de voir que les élections intéressent beaucoup de monde, on peut regretter que  parmi les candidats il n’y a seulement quatre femmes…

Comme c’est devenu la tradition en Ukraine les élections présidentielles et législatives sont supervisées par les observateurs de différents partis politiques ukrainiens, et par les observateurs internationaux de l’OSCE. A ce niveau une divergence  a eu lieu entre le gouvernement ukrainien et l’OSCE au sujet de la présence des observateurs russes. En effet, le gouvernement ukrainien et contre leur présence, attendu que la Russie est en guerre avec l’Ukraine. Les autorités ukrainiennes estiment que de ce fait ils ne peuvent pas  être présents. Position du gouvernement ukrainien qui est tout à fait logique.

On peut observer que parmi les candidats à la présidence de la république, il  y a des gens qui se présentent individuellement, et d’autres pour les partis politiques ukrainiens. Beaucoup d’observateurs politiques pensent que parmi les candidats qui se présentant, il y a ceux que l’on nomme des « candidats techniques ». Les candidats techniques sont là en fait pour prendre  des voix, à ceux qui ont la possibilité d’être élu. De même, on assiste aussi à la distribution « de pots de vin » à différents électeurs, et malgré la dénonciation de ces pratiques par différentes ONG, partis politiques, et par le gouvernement... ces pratiques perdurent...

En ce qui concerne le « spectre politique » de ces élections, je fais partie de ceux  qui pensent qu’il  est nécessaire, qu’une nouvelle génération de politiques s’impose, notamment des personnes comme ceux qui encadrent en ce moment des partis comme« Demalliance » ou le « Parti des Forces Nouvelles ». Deux candidats sont sensibles à cette nouvelle  approche, il s’agit de Konstantin Hrytsenko, et d’ Andrij Sadovyj, maire de Lviv. Ils sont certes de l’ancienne génération, mais ils veulent favoriser  par tous les moyens, l’arrivée de  la nouvelle génération aux affaires politiques, qui est résolument démocratique et européenne. Certes, on peut se demander pourquoi des jeunes dirigeants, tel que Vassyl Hatsko, Mustafa Nayem et Egor Soboliev qui sont des figures de la révolution de l’Euromaidan, n’ont pas cru se présenter aux élections présidentielles…et se sont résolus à soutenir la candidature  de Konstantin Hrytsenko ou de Andrij Sadovy… On peut trouver cela dommage, mais étant en France, je ne suis pas à même de mieux connaitre la situation politique par rapport à eux… alors qu'ils vivent quotidiennement dans le pays…

Le fait aussi qu’un candidat issu de la société civile tel que l’acteur Volodymyr Zelynsky est très populaire dans les sondages , et surtout parmi les personnes de la jeune génération,  montre que ce n’est pas forcément des personnes issues du milieu politique traditionnel, qui sont forcément les favoris des élections démocratiques en Ukraine. C’est un bon point pour la société civile de ce pays. 

                                                      За політиків новоі генерації

7 лютого виборча комісія в Україні затвердила 44 з 90 кандидатів, які балотуються на президентські вибори 31 березня. Приємно бачити, що вибори представляють інтерес для багатьох людей, прикро, що серед кандидатів є лише чотири жінки ...

 Як стало традицією, в Україні, президентські і парламентські вибори контролюються спостерігачами різних Українських політичних партій, та міжнародних спостерігачів ОБСЄ. На цьому рівні існувала різниця між українським урядом та ОБСЄ щодо присутності російських спостерігачів. Справді, українська влада є проти їхньої присутності. Oскільки Росія воює з Україною, українська влада вважає, що вони не можуть бути присутніми. Позиція українського уряду має сенс.

Можна помітити, що серед кандидатів на пост президента республіки є люди, які представляють себе окремо, а інші, від українських політичних партій. Багато політичних спостерігачів вважають, що серед кандидатів, які представляють себе, є ті, кого називають "технічними кандидатами". Технічні кандидати фактично балаторуються, а би перешкодити кандидатові набрати голосів щоби бути вибраним. Крім того, існує також розподіл "хабарів" різним виборцям, і незважаючи на засудження цих практик різними НУО, політичними партіями і урядом, ці практики... і так продовжaються…

Що стосується "політичного спектру" цих виборів, я з тих, що вважає за необхідне мати нове покоління політиків, включаючи людей, які представлають такі партії, як "Демаліанс" aбо «Партія Нових Сил». Є два кандидати що підтримують це, то є колишній міністр оборони Костянтин Гриценко, та Андрій Садовий, містоголова Львова. Вони, безумовно старшого покоління, але хочуть всіляко прихід нового покоління політиків, які рішучo поділяють демократичнi та європейсьki оріентації. Звичайно, можна задуматися, чому такі молоді лідери, як Василь Гaцько, Мустафа Нaєм і Єгор Соболєв, які є фігурами Євромайдану, не будут балоторуватися на президентські вибори ... і вирішили підтримати Костянтинa Гриценкa або Андрія Садового ... Можна жалувати, що так є, але перебуваючи у Франції, я не можу краще знати політичну проблематику за них… вони кожного дня живуть в цій країні…

Той факт, що один кандидат балотується від громадянського суспільства, як артист Володимир Зелинський, i який є дуже популярним в опитуваннях, особливо серед людей молодого покоління, показує, що не є обов"язково для людини, вийти з політичного традиційного середовища, що бути фаворитом в демократичних украінських виборах. Це є добрий знак для громадянського суспільства в цій країні.